Виробник

Виробником препарату є Армавірська біофабрика ФКП.

Склад

1 мл розчину для ін'єкцій містить:

• Діючий засіб: Метамізол натрію — 500 мг
• Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій — до 1 мл

Фармакологічна дія

Анальгін — це неселективний блокатор циклооксигенази, який зменшує утворення простагландинів з арахідонової кислоти, що сприяє зниженню больової чутливості. Препарат має слабкий протизапальний ефект, що мінімізує вплив на водно-сольовий обмін (зменшує затримку натрію і води) та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Крім того, Анальгін виконує спазмолітичну функцію щодо гладкої мускулатури сечовивідних та жовчних шляхів, дія якої настає через 20–40 хвилин після внутрішнього застосування.

Фармакокінетика

Після внутрішньовенного введення період напіввиведення метамізолу натрію становить близько 14 хвилин. Більшість — приблизно 96% — виводиться з організму через нирки у вигляді метаболітів. Активний метаболіт зв'язується з білками плазми крові на 50–60%. Основний шлях виведення — нирковий.

Показання до застосування

• Больовий синдром слабкої та середньої вираженості:
• головний біль, мігрені, зубний біль
• невралгія, міалгія, корінцевий синдром
• альгодисменорея
• Болі при ниркових, печінкових і жовчних кольках (у комбінації зі спазмолітиками).
• Післяопераційний і діагностичний біль.
• Підвищена температура тіла при застудних та інфекційно-запальних захворюваннях.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до похідних пиразолону (пропіфеназон, феназон, фенилбутазон).
• Астма бронхіальна, спричинена прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП.
• Обструкція бронхів, риніт, кропив'янка, викликані застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП (у тому числі в анамнезі).
• Похибки кровотворення (агранулоцитоз, цитостатична або інфекційна нейтропенія).
• Виражені порушення функцій печінки чи нирок.
• Печінкова порфірія.
• Гіперкаліємія, ерозивно-виразкові захворювання шлунка та 12-перстної кишки, активне шлунково-кишкове кровотечення, запальні захворювання кишечника, анемія, лейкопенія.
• Спадкова гемолітична анемія, пов'язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
• Вагітність (особливо у I триместрі та останні 6 тижнів), період лактації.
• Маленький вік (до 3-х місяців, з масою тіла менше 5 кг).

Побічні дії

• З боку сечовивідної системи: порушення функцій нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, дуже рідко — гострий інтерстиціальний нефрит, фарбування сечі в червоний колір (через виведення метаболіту — рубазонової кислоти).
• Алергічні реакції: кропив’янка, в тому числі на кон’юнктиві та слизових оболонках носоглотки, набряк Квінке; у рідких випадках — злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), анафілактичний шок, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспазм.
• З боку кровотворної системи: лейкопенія, рідко — агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
• Інші: можливе зниження артеріального тиску, порушення ритму серця.
• Місцеві реакції: при внутрішньом’язовому введенні — інфільтрати в місці ін’єкції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

• Одночасне застосування з іншими ненаркотичними анальгетиками може підсилювати токсичність.
• Трициклічні антидепресанти, оральні контрацептиви та аллопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію та підвищують його токсичність.
• Барбітурати і фенилбутазон знижують дію Анальгіну.
• Анальгін підсилює ефект алкоголю.
• Рентгенконтрастні засоби, колоїдні кровозамінники та пеницилін не рекомендовано застосовувати одночасно.
• Вивільняє з зв’язку з білками пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин — збільшує їх активність.
• Зниження рівня циклоспорину у крові при одночасному застосуванні.
• Тіамазол і сарколізин підвищують ризик розвитку лейкопенії.
• Кодеїн, блокатори Н2-гистамінових рецепторів та пропранолол підсилюють обезболюючу дію.
• Седативні та транквілізатори посилюють анальгетичний ефект.
• Міелотоксичні препарати посилюють гематотоксичність.

Як приймати, курс і дозування

Для дорослих та підлітків від 15 років

Розова доза — 1–2 мл розчину (500 мг/мл) або 2–4 мл (250 мг/мл), внутрішньом’язово або венозно. Добова норма — до 4–8 мл (до 2 г), розділена на 2–3 прийоми. Максимальна разова доза — 1 г (2 мл розчину 500 мг/мл або 4 мл — 250 мг/мл).

Для дітей та новонароджених

Застосування у новонароджених до 3 місяців або при вазі менше 5 кг заборонене. Для дітей віком 3–12 місяців — внутрішньом’язово по 5–10 мг на 1 кг маси тіла (0,1–0,2 мл розчину 500 мг/мл або 0,2–0,4 мл — 250 мг/мл). Разова доза — до 2–3 разів на добу.

Перед застосуванням розчин потрібно нагріти до температури тіла. Введення швидким темпом може спричинити різке падіння тиску та шок. Внутрішньовенне введення — повільно (не швидше 1 мл/хв), у положенні лежачи з контролем показників.

Передозування

При симптомах передозування потрібно звернутися до лікаря. Можливі ознаки — нудота, блювота, болі в шлунку, олігурія, гіпотермія, зниження тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, порушення свідомості, агранулоцитоз, геморагічний синдром, гостра недостатність печінки або нирок, судоми, параліч дихальних м’язів.

Лікування — симптоматичне. Специфічного антидоту немає. В умовах стаціонару проводять форсований діурез, гемодіаліз, при судомах — внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.

Особливі вказівки

• Можливий розвиток реакцій підвищеної чутливості у хворих з астмою або полінозом.
• При тривалому застосуванні (>7 днів) потрібно контролювати клініку крові.
• При появі ознак агранулоцитозу — необхідна негайна відміна препарату.
• Не застосовувати для зняття гострих болів у животі до встановлення причин.
• Для зменшення ризику побічних явищ — використання мінімальної ефективної дози й короткого курсу лікування.
• При лікуванні цитостатичними засобами — під контролем лікаря.
• При внутрішньом’язовому введенні — застосовувати довгу голку.

Форма випуску

Розчин для ін'єкцій.

Умови зберігання

Зберігати у захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°C.

Діюча речовина

Метамізол натрію