Цефтриаксон – інструкція із застосування

Загальна інформація

Цефтриаксон — це бактерицидний антибіотик з групи цефалоспоринів III покоління, який застосовується для парентерального введення (внутрішньовенно або внутрішньом’язово). Володіє широким спектром дії щодо багатьох грампозитивних та грамотрицательных мікроорганізмів, з високою стійкістю до більшості бета-лактамаз, що забезпечує його ефективність у лікуванні різних інфекційних захворювань.

Склад препарату

Один флакон з порошком для приготування розчину для ін’єкцій містить:

• Діюче речовина: цефтриаксон натрію — 1,071 г (що відповідає цефтриаксону 1 г).

Фармакологічна дія

Цефтриаксон — це антибіотик III покоління, що належить до цефалоспоринів широкого спектру дії. Механізм його дії полягає у пригненні синтезу клітинної стінки бактерій, що сприяє їхній загибелі (бактеріцідний ефект). В in vitro дослідженнях він показує активність щодо:

• Грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus aureus (метицилінчутливий), Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, Streptococcus pneumoniae.
• Грамотрицальних мікроорганізмів: Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas spp., Salmonella spp., Shigella spp., Neisseria gonorrhoeae та інші.
• Анаеробів: Bacteroides spp. (чутливі до цефтриаксону), Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp.

Відзначається висока стійкість до дії більшості бета-лактамаз, що дозволяє застосовувати препарат при інфекціях, спричинених штамами з різною резистентністю.

Фармакокінетика

Цефтриаксон має нелінійну фармакокінетику, що залежить від дози і віку пацієнта. Після внутрішньовенного введення концентрація у плазмі збільшується пропорційно дозі.

Показання до застосування

• Інфекції дихальних шляхів (пневмонія, бронхіт)
• Інфекції сечовивідних шляхів
• Інфекції шкіри та м’яких тканин
• Інфекції кісток і суглобів
• ГРВІ та ГРЗ з бактеріальною інфекцією
• Менінгіт
• Сепсис
• Інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, холецистит)
• Інфекції ЛОР-органів
• Інфекції статевих органів
• Профілактика післяопераційних інфекцій

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Вагітність: застосування цефтриаксона можливе за суворими показаннями, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Препарат легко проникає через плацентарний бар’єр, але клінічні дані щодо безпечності у першому триместрі обмежені.

Годування груддю: цефтриаксон у малих концентраціях потрапляє у грудне молоко. Його застосування може спричинити у дитини діарею, кандидоз слизових оболонок або реакції гіперчутливості. У разі необхідності лікування рекомендується або припинити грудне годування, або відмовитись від терапії.

Протипоказання

• Гіперчутливість до цефтриаксону або інших цефалоспоринів
• Алергія на бета-лактамні антибіотики (пеніциліни, монобактами, карбапенеми)
• Недоношені новонароджені (вагітність менше 41 тижня)
• Доношені новонароджені до 28 днів, яким вже призначали або планують внутрішньовенне введення кальційсодержащих розчинів, через ризик утворення преципітатів

Побічні дії

Найчастіше зустрічаються:

• Порушення з боку травної системи: діарея, нудота, блювання, диспепсія
• Алергічні реакції: висип, свербіж, кропив’янка, рідко — анафілактичні реакції
• Зміни в лабораторних аналізах: підвищення активності печінкових ферментів, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія
• Мікози слизових оболонок (піхви, ротова порожнина)

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Важливо враховувати можливість взаємодії з іншими препаратами:

• З кальційсодержащими розчинами — з високою ймовірністю утворення преципітатів у венозних системах новонароджених, що може призвести до серйозних ускладнень або смерті
• З іншими бета-лактамними антибіотиками — потенціює їхній ефект
• З медикаментами, що впливають на функцію печінки — можлива зміна рівнів цефтриаксону у крові

Дозування та режим застосування

Точне дозування визначає лікар індивідуально, залежно від віку, ваги, тяжкості інфекції та стану пацієнта:

• Загалом, дорослим призначають 1–2 г цефтриаксона один раз на добу або по 0,5–1 г двічі на день
• Дітям — залежно від маси тіла і віку, зазвичай 50–75 мг/кг/добу, розподілених на 1–2 прийоми

Тривалість курсу визначає лікар, зазвичай становить від 5 до 14 днів.

Передозування

Симптоми: блювання, нудота, головний біль, судоми. Лікування симптоматичне, підтримуюча терапія. Не існує специфічного антидоту.

Особливі вказівки

• При тривалому застосуванні слід контролювати функцію печінки, нирок та крові
• При появі ознак алергічної реакції — припинити застосування і провести відповідне лікування
• З обережністю застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15°C до 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

Не застосовувати після закінчення строку придатності, вказаного на упаковці.