Кліндаміцин – інструкція із застосування, характеристика та особливості використання

Загальна інформація

Кліндаміцин є ефективним антибіотиком системної дії, що належить до групи лінкозамідних препаратів. Цей лікарський засіб має широкий спектр антимікробної активності та застосовується для лікування різних інфекційних захворювань, викликаних чутливими до нього мікроорганізмами.

Склад препарату

Фармакологічна дія

Кліндаміцин — це препарат з групи лінкозамідних антибіотиків, бактеріостатичний засіб, що зв’язується з 50S-субодиницею рибосоми і пригнічує синтез білка в мікроорганізмах. Його активність проявляється щодо Staphylococcus spp. (включаючи Staphylococcus epidermidis, що продукують пенициліназу), Streptococcus spp. (окрім Enterococcus spp.), Streptococcus pneumoniae, анаеробних та мікроаерофільних грамположних кокків (таких як Peptococcus spp. і Peptostreptococcus spp.), а також ряду інших мікроорганізмів. Препарат ефективний проти багатьох штамів Clostridium perfringens та інших анаеробних бактерій.

Фармакокінетика

• Всасання: швидке і повне при пероральному прийомі; прийом їжі зменшує швидкість абсорбції, але не знижує концентрацію у крові.
• Проникнення: добре проникає у тканини і біологічні рідини — мигдалини, м’язи, кісткова тканина, бронхи, легкі, плевра, жовчні протоки, фаллопієві труби, простата, синовіальна рідина, слина, мокрота та ранові поверхні.
• Максимальна концентрація (Cmax): досягається через 0,75-1 годину при пероральному прийомі, а також через 1-3 години при внутрішньом’язовому і внутрішньовенному введенні.
• Тривалість терапевтичної концентрації: 8-12 годин; піврозпад — близько 2,4 години.
• Метаболізм: переважно у печінці (70-80%), утворює активні та неактивні метаболіти.
• Виведення: з сечею (10%) і через кишечник (3,6%), решта — у вигляді активних і неактивних метаболітів.

Показання до застосування

• Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до кліндаміцину мікроорганізмами:
• інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів (фарингіт, тонзиліт, синусит, отит);
• інфекції нижніх дихальних шляхів (пневмонія, у тому числі аспіраційна, абсцес легень, емпієма плеври, бронхіт);
• скарлатина, дифтерія;
• інфекції урогенітального тракту (хламідіоз, ендометрит, вагінальні інфекції, тубооваріальні запалення);
• інфекції шкіри та м’яких тканин (заражені рани, абсцеси, фурункули, панариції);
• запальні процеси у порожнині живота (перитоніт, абсцеси);
• острий і хронічний остеомієліт;
• септицемія, зокрема анаеробна;
• бактеріальний ендокардит;
• профілактика перитоніту та внутрішньочеревних абсцесів після перфорації кишечника або травматичного інфікування (у комбінації з аміноглікозидами).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний під час вагітності та годування груддю, оскільки відсутні достатні дані щодо безпеки його застосування у ці періоди.

Протипоказання

• індивідуальна підвищена чутливість до кліндаміцину або інших компонентів препарату;
• миастенія;
• бронхіальна астма;
• язвений коліт у анамнезі;
• рідкі спадкові захворювання — непереносимість галактози, дефіцит лактази або мальабсорбція глюкозо-галактозної групи (для капсул);
• вагітність і період годування груддю;
• дитячий вік до 3 років (для ін’єкційних форм);
• діти до 8 років з масою тіла меншою за 25 кг (для капсул).

Побічні дії

• З боку травної системи: диспепсія, біль у животі, нудота, блювота, діарея, эзофагіт, гепатит, дисбактеріоз, псевдомембранозний коліт.
• З боку кістково-м'язової системи: рідко — порушення нервово-м'язової провідності.
• З боку кровотворної системи: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
• Алергічні реакції: макулопапульозна висипка, кропив’янка, свербіж, в окремих випадках — ексфоліативний дерматит, еозинофілія, анафілактичні реакції.
• З боку серцево-судинної системи: при швидкому внутрішньовенному введенні — зниження артеріального тиску, колапс.
• Місцеві реакції: болючість у місці ін’єкції, тромбофлебіт, подразнення.
• Інше: розвиток суперинфекції.

Взаємодія з іншими препаратами

• Кліндаміцин підсилює ефект рифампицина, аміноглікозидів (стрептоміцин, гентаміцин), особливо при лікуванні остеомієліту та профілактиці перитоніту.
• Підсилює дію конкурентних міорелаксантів і посилює м’язову блокаду при застосуванні з n-холіноблокаторами.
• Несумісний з ампіциліном, барбітуратами, аминофіліном, кальцію глюконатом і сульфатом магнію.
• Може протидіяти еритроміцину і хлорамфеніколу.
• Не рекомендується одночасне застосування з препаратами, що містять комплекси групи В, а також з противодиарейними засобами через ризик розвитку псевдомембранозного коліту.
• При поєднанні з опіоїдними анальгетиками можливе посилення пригнічення дихання.

Рекомендації щодо застосування, дози та курс лікування

Дозування та режим

Кліндаміцин вводиться внутрішньом’язово (в/м) у дозі 150-450 мг кожні 6 годин. У дітей:

• новонароджені і діти до 1 місяця — 15 мг/кг на добу, розподілені на 4 прийоми;
• діти старше 1 місяця — 8-16 (до 30) мг/кг на добу, також у 4 прийоми.

Внутрішньовенно препарат вводиться повільно (до 60 хв), концентрація у крові не повинна перевищувати 10 мг/мл. Максимальна тривалість курсу визначається лікарем.

Особливості застосування при порушеннях функцій

• Печінка: застосовувати з обережністю у випадках тяжкої печінкової недостатності, контролюючи функцію печінки.
• Нирки: застосовувати з обережністю при тяжкій нирковій недостатності, контролюючи функцію нирок.

Передозування

При передозуванні можливе посилення побічних ефектів. Лікування симптоматичне, специфічного антидоту не існує. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз малоефективні.

Форма випуску

• Розчин для ін’єкцій (в/м, в/в).

Умови зберігання

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 10°C.

Термін придатності

2 роки від дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення строку придатності.

Додаткова інформація

Застосування препарату повинно здійснюватися під контролем лікаря, з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. При довготривалому лікуванні — необхідний моніторинг крові та функціонального стану печінки.