Ксефокам таблетки покрыт.плен.об. 8 мг 10 шт
| Производитель | Хемофарм ООО |
| Страна | Россия |
| Действующее вещество | Лорноксикам |
Ціна: 580 грн
Інструкція з застосування препарату Ксефокам
Виробник
ТОВ «Хемофарм»
Склад
- Активна речовина: лорноксикам
- Допоміжні компоненти: згідно з офіційною інструкцією виробника
Фармакологічна дія
Ксефокам належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПВП), класу оксикамов. Обладает вираженим аналгетичним та протизапальним ефектом. Механізм дії полягає у пригніченні синтезу простагландинів шляхом інгібування ферментів ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що сприяє зменшенню запалення та больового синдрому. Препарат не впливає на терморегуляцію, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, показники електрокардіограми (ЕКГ) та функцію легень. Аналгезуючий ефект не є наркотичним, оскільки не викликає залежності та не має опіоїдної активності. Водночас, через здатність викликати місцеве подразнення слизової оболонки травного тракту та системний ульцерогенний ефект, можливі побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ).
Фармакокінетика
Всасування
Лорноксикам швидко та майже повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) досягається через 1-2 години після прийому. Абсолютна біодоступність становить приблизно 90-100%, що означає відсутність значущого ефекту «першого проходження» через печінку. Спільний прийом з їжею знижує Cmax приблизно на 30%, а Tmax збільшується з 1.5 до 2.3 години, що може спричинити зниження загальної абсорбції препарату до 20%.
Розподіл
Лорноксикам високий ступінь зв'язування з білками плазми крові—близько 99%. Виявляється у синовіальній рідині після багаторазового застосування. Це свідчить про здатність проникати у тканини та зменшувати запалення у суглобах.
Метаболізм
Препарат швидко метаболізується у печінці, переважно шляхом гідроксилювання до неактивного метаболіту 5-гідроксилорноксикаму. Основний фермент— CYP2C9. У зв’язку із поліморфізмом гена цього ферменту можливий індивідуальний варіант метаболізму: повільний або швидкий, що може впливати на рівень препарату у крові. Виведення відбувається переважно через печінку (близько 2/3), решта— через нирки у вигляді неактивних метаболітів.
Виведення
Період напіввиведення (T1/2) становить 3-4 години. Близько 50% препарату виводиться з калом, 42%— з сечею у вигляді метаболітів. У пацієнтів із порушеннями функції печінки або нирок можлива кумуляція при тривалому застосуванні.
Фармакокінетика у особливих групах пацієнтів
У літніх пацієнтів (старше 65 років) швидкість метаболізму знижується на 30-40%. У пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки або нирок характеристики метаболізму майже не змінюються, але можливе накопичення при тривалому застосуванні.
Показання до застосування
- Краткочасне лікування легкого або помірного гострого болю у дорослих;
- Симптоматичне лікування болю та запалення при остеоартриті у дорослих;
- Симптоматичне лікування болю та запалення при ревматоїдному артриті у дорослих.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Вагітність
Препарат протипоказаний у період вагітності через відсутність достатніх клінічних даних щодо безпеки застосування. Інгібітори синтезу простагландинів можуть негативно впливати на перебіг вагітності та розвиток плода, підвищують ризик самовільних викиднів і пороків серця у плода. У I та II триместрах застосування можливе лише у випадках крайньої необхідності, а в III триместрі — категорично протипоказане через ризик ускладнень для плода (преждевремене закриття артеріального протоку, легкова гіпертензія тощо).
Годування груддю
Дані щодо проникнення лорноксикаму у грудне молоко людини відсутні. У дослідженнях на тваринах препарат виявляється у грудному молоці у високих концентраціях, тому застосування при годуванні груддю не рекомендується.
Фертильність
Застосування лорноксикаму може погіршувати фертильність, тому не рекомендується жінкам, які планують вагітність або мають труднощі з зачаттям. При наявності проблем із зачаттям можливої необхідності відміни препарату.
Протипоказання
- Гіперчутливість до лорноксикаму або допоміжних компонентів;
- Алергічні реакції на інші НПВП (астма, риніт, поліпоз носа, анафілактичні реакції);
- Геморагічні діатези або порушення згортання крові;
- Післяопераційний період після аортокоронарного шунтування;
- Декомпенсована серцева недостатність;
- Ерозивно-виразкові ураження ШКТ або активне кровотеча із ШКТ;
- Вагітність і годування груддю;
- Дитячий вік до 18 років (через недостатність клінічного досвіду).
З обережністю слід застосовувати у пацієнтів із:
- Захворюваннями системи згортання крові;
- Захворюваннями печінки та нирок (особливо з порушеннями функцій);
- Літніх пацієнтів старше 65 років;
- З історією захворювань ШКТ (виразки, кровотечі);
- З системною червоною вовчанкою (СКВ);
- З бронхіальною астмою в активній фазі або в анамнезі.
Побічні дії
Можливі побічні реакції різних систем органів:
- ШКТ: нудота, біль у животі, диспепсія, діарея, блювота, запор, гастрит, виразки, кровотечі, перфорація язви.
- Кров та лимфатична система: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, збільшення часу кровотечі, екхімози.
- Шкіра та підшкірна клітковина: висип, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, дерматит, синдром Стівенса-Джонсона.
- Центральна нервова система: головний біль, запаморочення, сонливість, тремор, порушення зору.
- Серце та судини: тахікардія, підвищення артеріального тиску, набряки.
- Дихальна система: риніт, бронхоспазм, диспное.
- Печінка: підвищення активності печінкових ферментів, гепатотоксичність.
- М’язи та кістки: артралгії, міалгії.
- Нирки: порушення функції, нефротоксичність, олігурія, ниркова недостатність.
Взаємодія з іншими препаратами
При застосуванні з іншими лікарськими засобами можливі наступні ефекти:
- Циметидин: підвищення концентрації лорноксикаму у плазмі, що збільшує ризик побічних реакцій.
- Антикоагулянти (варфарин) та антитромбоцитарні засоби: підвищення ризику кровотечі, контроль МНО обов’язковий.
- Фенпрокумон: зниження ефективності.
- Гепарин та інші антикоагулянти: підвищений ризик гематом при спінальній або епідуральній анестезії.
- Інгибітори АПФ: зменшення гіпотензивної дії.
- Бета-адреноблокатори: зменшення гіпотензивного ефекту.
- Диуретики (петльові, тиазидні): зменшення їх ефективності та можливий ризик гіперкаліємії.
- Дигоксин: підвищення ризику токсичності.
- Антибіотики групи фторхінолонів: можливість підвищення ризику судом.
Як приймати, курс лікування та доза
Загальні рекомендації:
- Приймати внутрішньо під час або після їжі, запивати достатньою кількістю води.
- Дорослим зазвичай призначають по 8-16 мг на добу у вигляді однієї або двох доз, залежно від тяжкості симптомів.
- Максимальна добова доза не повинна перевищувати 16 мг.
- Тривалість курсу — за рекомендацією лікаря, зазвичай не більше 7-14 днів. Тривале застосування можливе лише під контролем лікаря.
Передозування
При випадковому або навмисному прийомі високих доз можливі симптоми: блювота, нудота, гастроінтоксикація, порушення свідомості, судоми. Лікування — симптоматичне, з промиванням шлунка, застосуванням активованого вугілля та підтримкою життєвих функцій.
Особливі вказівки
Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із історією захворювань ШКТ, ниркової та печінкової недостатності, а також у літніх пацієнтів. Регулярний контроль функціонального стану печінки, нирок і системи крові є обов’язковим. Не рекомендується застосовувати тривалий час без контролю лікаря.
Умови зберігання
Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Берегти від дітей.
Термін придатності
Зазвичай становить 3 роки з дати виробництва. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
