Інозин Пранобекс 500 мг – інструкція з застосування, склад, фармакологічні властивості та рекомендації

Опис препарату

Інозин Пранобекс – це таблетований препарат, який належить до групи імуностимулюючих засобів з противірусною активністю. Виготовляється у вигляді круглих двояковипуклих таблеток білого або майже білого кольору, практично без запаху або з слабким характерним запахом, з рискою для розділення. Препарат застосовується для лікування та профілактики вірусних інфекцій, зокрема герпесу, грипу, цитомегаловірусу та інших вірусних захворювань.

Склад препарату

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група:

імуномодулятор, противірусний засіб

Код АТХ:

J05AX05

Фармакодинаміка

Інозин Пранобекс є синтетичним похідним пурину, що містить інозин та N,N-диметиламіно-2-пропанол у молярному співвідношенні 1:3. Має імуностимулюючу активність і неспецифічну противірусну дію. Вплив препарату зумовлений присутністю інозину, а додатковий компонент підвищує його біодоступність для лімфоцитів. Відновлює функції лімфоцитів у станах імунодепресії, стимулює бластогенез у моноцитах, активує експресію мембранних рецепторів на Т-хелперах, запобігає зниженню активності лімфоцитів під впливом глюкокортикостероїдів, нормалізує включення тимідину до їх складу.

Препарат активізує функції Т-лімфоцитів та природних кіллерів, Т-супресорів і Т-хелперів, підвищує продукцію імуноглобуліну G (IgG), інтерферону-гамма та лейкіна IL-1 і IL-2, знижує вироблення протизапальних цитокінів IL-4 та IL-10. Стимулює хемотаксис нейтрофілів, моноцитів і макрофагів. Демонструє противірусний ефект in vivo щодо вірусів простого герпесу, цитомегаловірусу, кору, Т-клітинної лімфоми, поліовірусів, вірусів грипу А і В, ЕСНО-вірусів, енцефаломіокардиту та конского енцефаліту.

Механізм противірусної дії:

Інозин Пранобекс інгібує реплікацію вірусної РНК та дигідроптероатсинтетазу, що бере участь у синтезі вірусних білків, стимулює синтез антивірусних інтерферонів, зменшує вироблення вірусної РНК. Посилює дію інтерферонів-альфа, ацикловіру та зидовудину.

Фармакокінетика

Після перорального прийому препарат добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у крові досягається через 1–2 години. Швидко метаболізується та виводиться нирками. Метаболізується аналогічно ендогенним пуриновим нуклеотідам у формі мочевини. Не накопичується у тканинах. Перший період напіввиведення становить 3,5 години для N,N-диметиламіно-2-пропанолу і 50 хвилин для 4-ацетамидобензоату. Виводиться з організму протягом 24–48 годин.

Показання до застосування

• Грипп та гострі респіраторні вірусні інфекції
• Вірусні інфекції герпесу 1, 2, 3 і 4 типів: генітальний та лабіальний герпес, герпетичний кератит, опоясыний лишай, вітряна віспа, мононуклеоз, викликаний вірусом Епштейна-Барра
• Цитомегаловірусна інфекція
• Тяжкий перебіг кору
• Папілломавірусні інфекції: папіломи гортані та голосових зв'язок, генітальні папіломи, бородавки
• Підострий склерозуючий панэнцефаліт
• Контактний молюск

Протипоказання та обережність

Протипоказання: підвищена чутливість до компонентів препарату, подагра, мочекам'яна хвороба, хронічна ниркова недостатність, аритмії, вік до 3 років, вагітність та період грудного вигодовування.

Обережно: при застосуванні з інгібіторами ксантиноксидази (аллопуринол), діуретиками (фуросемід, торасемід), зидовудином, а також при гострій печінковій недостатності.

Побічні дії

Можливі побічні ефекти, що класифікуються за частотою:

• Дуже часто: головний біль, запаморочення, слабкість, нездужання
• Часто: порушення сну, нервозність, сонливість
• Нечасто: нудота, блювота, диспепсія, підвищення активності печінкових ферментів, свербіж, висипання, полиурія, больові відчуття у суглобах, обострение подагри
• Рідко: алергічні реакції у вигляді кропив’янки, ангіоневротичного набряку

Взаємодія з іншими препаратами

Препарат послаблює ефект імуносупресивних засобів. При одночасному застосуванні з інгібіторами ксантиноксидази (аллопуринол) або петлевими діуретиками (фуросемід, торасемід) потрібно контролювати рівень мочевини у крові. Спільне застосування з зидовудином може підвищити концентрацію останнього у крові та подовжити його період напіввиведення, тому в такому випадку рекомендується корекція дози зидовудину.

Спосіб застосування та дози

Препарат приймається внутрішньо, після їди, запиваючи невеликою кількістю води. Розподіл дози залежить від маси тіла та характеру захворювання.

Рекомендовані дози та схеми лікування

• Дорослі та діти старше 3 років (вага понад 15–20 кг): 50 мг/кг маси тіла на добу, розділених на 3–4 прийоми, що приблизно відповідає 6–8 таблеткам на добу. При тяжких інфекціях дозу можна збільшити до 100 мг/кг на добу, розподілених на 4–6 прийомів. Максимальна доза для дорослих — 3–4 г на добу.
• При гострих захворюваннях лікування триває від 5 до 14 днів. Після зникнення симптомів — ще 1–2 дні або довше, за рекомендацією лікаря.
• При хронічних рецидивуючих захворюваннях курс лікування — 5–10 днів з інтервалом 8 днів. Підтримуюче лікування може тривати до 30 днів із зниженою дозою — 500–1000 мг на добу.
• При герпетичних інфекціях — 5–10 днів до зникнення симптомів. Для профілактики рецидивів — 500 мг двічі на добу протягом 30 днів.
• При папіломавірусних інфекціях — 1000 мг 3 рази на добу протягом 14–28 днів у монотерапії або з іншими методами лікування.
• При дисплазії шийки матки, зв’язаній з ВПЛ, — 1000 мг 3 рази на день протягом 10 днів, з подальшим повторенням курсів з інтервалом 10–14 днів.
• При рецидивуючих остроконечних кондиломах — 1000 мг 3 рази на добу або відповідно до маси тіла дитини, упродовж 14–28 днів, з подальшим підтримуючим курсом.

Особливості застосування

Перед початком лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Важливо починати терапію на ранніх стадіях захворювання, особливо при гострих вірусних інфекціях. Після двох тижнів застосування необхідно контролювати рівень мочевини і функцію печінки та нирок. При довготривалому застосуванні — періодично перевіряйте функціональний стан органів.

Застосування у вагітних та у період годування груддю протипоказане через невстановлену безпечність.

Умови зберігання та терміни придатності

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності — 3 роки з дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення строку придатності.

Форма випуску

Таблетки по 500 мг у контурних ячейкових упаковках по 5, 10, 20, 25 або 30 штук. Упаковки можуть бути у картонних коробках або блістерах.