Інструкція з застосування

Препарат Ітраконазол є сучасним широкоспектральним противогрибковим засобом, що належить до групи триазолів. Його основна дія полягає у інгібуванні біосинтезу ергостеролу — ключового компонента клітинної мембрани грибів, що сприяє порушенню структурної цілісності клітини та її лізису.

Склад

Компонент	Кількість в 1 капсулі
Ітраконазол (пеллети)	0,460 г (22%)
Пеллети (субстанція)	активне: 0,100 г вспомогательные: гипромеллоза (Е-5) — 0,1472 г, бутилметакрилат, диметиламиноэтилметакрилат і метилметакрилат сополимер (Едурагит Е-100) — 0,0046 г, сахароза — 0,2070 г
Оболонка капсули	корпус: желатин, титан диоксид (Е 171), азорубін (кармуазин Е 122) кришечка: желатин, титан диоксид (Е 171), індигокармин (F D&C Blue 2, Е 132)

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група: противогрибкові засоби.
Код АТХ: J02AС02

Ітраконазол має широкі противогрибкові властивості, активний щодо дерматофітів, дріжджоподібних грибів, а також деяких системних збудників. Механізм дії полягає у гальмуванні ферменту CYP51A1, що відповідає за синтез ергостеролу, необхідного для підтримки структурної цілісності клітинної мембрани грибів.

Фармакокінетика

Абсорбція

Після перорального прийому Ітраконазол швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація (Cmax) у плазмі досягається через 2–5 годин. Біодоступність препарату становить приблизно 55%. Прийом препарату разом із їжею або кислими напоями підвищує його всмоктування, особливо у пацієнтів із зниженою кислотністю шлункового соку.

Розподіл

Ітраконазол майже повністю зв'язується з білками плазми крові (до 99,8%), переважно з альбуміном. Об'єм розподілу (Vd) перевищує 700 л, що свідчить про його широке розподілення у тканинах. Концентрація у тканинах, таких як шкіра, кератин, легені, нирки, кістки, значно перевищує концентрацію у плазмі (в 2–4 рази). Вже через 2–4 тижні після завершення лікування у шкірі зберігаються терапевтичні рівні препарату.

Метаболізм

Ітраконазол метаболізується у печінці за участю цитохрому CYP3A4 з утворенням активних метаболітів, зокрема гидроксиитраконазолу, концентрація яких у плазмі перевищує вихідний препарат у 2 рази. Метаболіт також має противогрибкову активність.

Екскреція

Виведення відбувається переважно у вигляді метаболітів з сечею (35%) і калом (54%) упродовж тижня після прийому. Невелика частина (менше 1%) виводиться у незмінному вигляді через нирки. Концентрація у тканинах з кератином зберігається протягом 2–4 тижнів після закінчення курсу лікування.

Особливі категорії пацієнтів

Порушення функції печінки

Пацієнти з цирозом печінки мають знижений рівень Cmax та подовжений T1/2, що пов'язано з уповільненим метаболізмом. Потрібно враховувати можливе збільшення експозиції препарату при тривалому застосуванні.

Порушення функції нирок

У пацієнтів з уремією та різним ступенем порушення функції нирок фармакокінетика змінюється незначно. Враховуючи, що виведення препарату зменшується при важких порушеннях, слід коригувати дозу та контролювати стан пацієнта.

Діти

Фармакокінетика у дітей з віком від 5 місяців до 17 років схожа з дорослою. Дози підбираються індивідуально, залежно від маси тіла (від 1,5 до 12,5 мг/кг/день), з урахуванням частоти прийому. Вивчення показало, що у дітей Cmax та AUC співставні з дорослими при однаковій дозі.

Показання до застосування

• Пораження шкіри та слизових оболонок: вульвовагінальний кандидоз, дерматомікози, відрубевидний лишай, кандидоз порожнини рота, грибковий кератит.
• Оніхомікози, спричинені дерматофітами або дріжджовими грибами.
• Системні мікози: аспергіллез, кандидоз, криптококкоз (у тому числі криптококовий менінгіт), гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидиоидомікоз, бластомікоз та інші рідкісні системні мікози.

Застосування під час вагітності і грудного вигодовування

Вагітність

Ітраконазол не рекомендується застосовувати у період вагітності, за винятком випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Доклінічні дослідження свідчать про можливу репродуктивну токсичність, а окремі клінічні випадки повідомляють про вроджені аномалії. Тому жінкам репродуктивного віку слід застосовувати високоефективні контрацептиви протягом усього курсу лікування і до першої менструації після його завершення.

Грудне вигодовування

Маленька кількість ітраконазолу виділяється з грудним молоком. При застосуванні препарату слід зважати на баланс користі для матері та потенційних ризиків для немовляти. За необхідності рекомендується припинити грудне вигодовування.

Протипоказання

• Гіперчутливість до ітраконазолу або допоміжних компонентів.
• Вживання препаратів, що є субстратами CYP3A4 (наприклад, левацетилметадол, дофетиліду, хинидин, тікагрелор, іртинейп, ерготамін, цисплатин, мидазолам та інші), одночасно з ітраконазолом.
• Патології печінки, що супроводжуються порушенням її функціональної активності.
• Вагітність без показань або за рекомендацією лікаря.

Побічні дії

З можливих побічних реакцій слід виділити:

• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, диспепсія.
• З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення сну.
• З боку печінки: підвищення рівнів печінкових ферментів, жовтяниця, гепатит.
• Алергічні реакції: висипання, свербіж, набряки.
• Інші: порушення зору, зміни смаку, втома.

При появі будь-яких побічних ефектів необхідно проконсультуватися з лікарем.

Взаємодія з іншими препаратами

Ітраконазол може посилювати або знижувати ефект інших медикаментів через інгібування або індукцію ферментів CYP3A4. Особливо слід уникати одночасного застосування з препаратами, що мають серйозний ризик взаємодії, такими як:

• Левоцетилметадол, метадон
• Дизопірамід, дофетиліду, дронедарону, хінідину
• Тиламін, тікагрелор, іртинейп, ерготамін
• Луразидон, мидазолам, пімозид, сертиндол
• Бепридил, фелодипін, лерканідипін, ніслдипін

Перед початком терапії необхідно проконсультуватися з лікарем щодо сумісності та можливої корекції доз.

Спосіб застосування, курс лікування та дозування

Дозування та тривалість курсу визначаються залежно від типу інфекції, її тяжкості та клінічної ситуації. Зазвичай призначають по 200 мг один раз на добу. Для лікування оніхомікозів курс може тривати від 6 до 12 тижнів, а при системних мікозах — до 3 місяців або більше за рекомендацією лікаря. Тривале застосування потребує контролю функціонального стану печінки та крові.

Передозування

При передозуванні можуть спостерігатися посилення побічних реакцій, включаючи порушення функції печінки, нудоту, блювання. У разі випадкового прийому високої дози необхідно провести симптоматичне лікування та забезпечити підтримуючу терапію. Спеціальної антидоту не існує.

Особливі зауваження

Перед початком терапії необхідно провести обстеження функцій печінки та крові. Під час лікування слід уникати вживання алкоголю та препаратів, що можуть негативно впливати на печінку. Не рекомендується застосовувати препарат разом із іншими засобами, що мають значний вплив на цитохром CYP3A4 без консультації з лікарем.

Форма випуску

Капсули для перорального застосування по 100 мг у пластикових банках або блістах. Кожна упаковка містить від 10 до 30 капсул.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

Зазначений на упаковці. Не використовувати після закінчення терміну придатності.