Загальна інформація

Івабрадин — це сучасний препарат, що належить до групи антиангінальних засобів та застосовується для симптоматичного лікування стабільної стенокардії та хронічної серцевої недостатності. Основним активним компонентом є івабрадин, який має селективний вплив на серце, зменшуючи частоту серцевих скорочень та навантаження на міокард.

Склад препарату

На одну таблетку:

• Дійова речовина: івабрадин гідрохлорид — 5,390 мг (у пересчёті на івабрадин — 5,000 мг)
• Вспомогані речовини: лактози моногідрат — 144,710 мг; кукурудзяний крахмал — 38,000 мг; діоксид кремнію колоїдний — 0,950 мг; магнію стеарат — 0,950 мг

Оболонка таблетки містить:

• Гіпромеллоза — 2,700 мг
• Діоксид титану — 0,570 мг
• Макрогол-6000 — 0,490 мг
• Жовтий залізний оксид — 0,040 мг

На одну таблетку: 7,5 мг івабрадину містить:

• Дійова речовина: івабрадин гідрохлорид — 8,085 мг (у пересчёті на івабрадин — 7,500 мг)
• Вспомогані речовини: лактози моногідрат — 142,015 мг; кукурудзяний крахмал — 38,000 мг; діоксид кремнію колоїдний — 0,950 мг; магнію стеарат — 0,950 мг

Оболонка таблетки містить:

• Гіпромеллоза — 2,700 мг
• Діоксид титану — 0,570 мг
• Макрогол-6000 — 0,490 мг
• Жовтий залізний оксид — 0,030 мг
• Червоний залізний оксид — 0,010 мг

Фармакологічна дія

Фармакотерапевтична група: антиангінальний засіб

Код АТХ: C01ЕВ17

Фармакодинаміка

Івабрадин — селективний інгібітор каналів If у синусному вузлі серця, що контролюють спонтанну диастолічну деполяризацію. Це зменшує частоту серцевих скорочень (ЧСС), не впливаючи на проведення імпульсів по внутрішньо- і міжпредсердних шляхах, а також на скоротливу функцію міокарда і реполяризацію шлуночків.

Препарат має здатність взаємодіяти з Ih каналами сітківки ока, що може викликати тимчасові зміни зору у вигляді фотопсії — короткочасного зниження або підвищення світлосприйняття у обмеженій області поля зору при різких змінах освітлення.

Клінічні особливості

Івабрадин дозозалежно урежує частоту серцевих скорочень, що зменшує навантаження на серце та знижує потребу міокарда у кисні. Ефект досягається при дозах до 20 мг двічі на добу і характеризується досягненням «плато» — стабілізацією терапевтичного ефекту без додаткового зниження ЧСС при подальшому збільшенні дози.

Зменшення ЧСС становить в середньому 10-15 уд/хв у стані спокою і при фізичному навантаженні, що сприяє покращенню симптомів стенокардії та зниженню ризику розвитку ішемії міокарда.

Івабрадин не впливає на внутрішньо- і міжшлуночкову провідність, скоротливість і реполяризацію, що дозволяє застосовувати його у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка без ризику погіршення функціонального стану.

У клінічних дослідженнях доведено, що препарат покращує показники фізичного навантаження вже через 3-4 тижні терапії, а також має тривалий терапевтичний ефект без розвитку толерантності.

Фармакокінетика

Абсорбція

Івабрадин швидко і повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація в крові досягається приблизно через 1 годину після прийому натще. Біодоступність становить близько 40%, що зумовлено ефектом «першого проходження» через печінку. Вживання їжі збільшує час всмоктування приблизно на 1 годину та підвищує концентрацію у крові на 20-30%. Тому рекомендується приймати препарат разом із їжею для зменшення варіабельності концентрацій.

Розподіл

Препарат зв’язується з білками крові приблизно на 70%. Об’єм розподілу — близько 100 л. Середньомісячна концентрація у плазмі після тривалого застосування — приблизно 22 нг/мл.

Метаболізм

Івабрадин метаболізується у печінці та кишечнику за участю ізоферменту CYP3A4, утворюючи активний метаболіт — N-десметилироване похідне. Процес метаболізму проходить швидко, і препарат практично не піддається біоконверсії.

Виведення

Період напіввиведення — близько 2 годин, а ефективний — 11 годин. Загальний кліренс — приблизно 400 мл/хв. Виведення відбувається через нирки (близько 4% у незмінному вигляді) і кишечник. Метаболіти виводяться одночасно з сечею і калом.

Показання до застосування

• Симптоматичне лікування стабільної стенокардії: у пацієнтів із нормальним синусовим ритмом та ЧСС не менше 70 уд/хв, які мають непереносимість або протипоказання до застосування бета-адреноблокаторів; у комбінації з бета-адреноблокаторами при недостатній контролю симптомів на фоні їх оптимальної дози.
• Терапія хронічної серцевої недостатності II-IV ф-кл. за NYHA: у пацієнтів із систолічною дисфункцією лівого шлуночка, синусовим ритмом та ЧСС не менше 70 уд/хв, у комбінації з стандартною терапією (у тому числі бета-адреноблокаторами) або при їх непереносимості/протипоказаннях.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до івабрадину або допоміжних речовин
• ЧСС у стані спокою < 70 уд/хв
• Кардіогенні шоки
• Острий інфаркт міокарда
• Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ < 90 мм рт.ст., діастолічний < 50 мм рт.ст.)
• Тяжка печінкова недостатність (більш 9 балів за шкалою Чайлд-Пью)
• Синдром слабкості синусового вузла
• Синоатриальна блокада
• Нестабільна або гостра серцева недостатність
• Залежність від електрокардіостимулятора
• Нестабільна стенокардія
• Атріовентрикулярна блокада II-III ступеня
• Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 (кетоконазол, ітраконазол, ритонавір тощо)
• Застосування з верапамілом та дилтіаземом
• Вагітність, грудне вигодовування та недотримання контрацепції у жінок репродуктивного віку
• Вік до 18 років (через відсутність даних про безпеку та ефективність)

Особливі вказівки

Перед початком і під час терапії необхідно регулярно контролювати ЧСС. При її зниженні < 50 уд/хв або появі симптомів брадикардії слід припинити застосування препарату.

Препарат не впливає на внутрішньо- та міжшлуночкову провідність, тому його можна застосовувати у пацієнтів з порушеннями провідності, за винятком випадків протипоказань.

З обережністю призначати пацієнтам з порушеннями функції печінки, особливо при її помірній та важкій недостатності.

Форма випуску

Препарат випускається у вигляді таблеток для перорального застосування по 5 мг і 7,5 мг у блістерах, упакованих у картонні коробки з інструкцією для медичного застосування.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

Не менше 3 років з дати виготовлення. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Діюча речовина

Івабрадин — селективний інгібітор каналів If, що зменшує частоту серцевих скорочень та навантаження на міокард, покращує симптоми стенокардії та сприяє зниженню ризику ускладнень.